Свято шлунка

«І влаштував цар бенкет на весь світ. Я на тому бенкеті був, мед – пиво пив, по вусах текло, а в рот не попало». Такими словами закінчуються майже всі російські казки. А хто-небудь з вас задавав собі питання – чому? Навіщо в кінці чарівної казки якийсь бенкет? Ну, зіграли весілля і на тому спасибі, «живи, поживай, та добра, наживай», що ще треба? Може, чогось не додумали наші діди і прадіди, помилочка вийшла?

Ні-ні, абсолютно ніякої помилки. Саме бенкет, та ще такий, щоб земля танцювала, птиці в окрузі співали, а чесною люд обжирався та хмільним вином опивался. Пояснюється все це досить просто – російська людина жодного дня не мислить без смачної їжі. Вже поїсти-то він любив і знав толк в їжі. А вже свято який намічався, то для повного щастя закінчуватися він повинен був неодмінно ублажением свого шлунка. Звідси і любов до бенкетам, гулянь, свят.

Та ви самі подумайте, хіба сьогодні щось змінилося? Хіба російські люди перестали цінувати бенкети та гуляння, райські наїдки та дурманні напої? Ні крапельки! І навіть іноді здається, що ще більше любити стали, тому й новорічні свята на цілий місяць затягуються, і стародавні свята, які вчені давно вже визнали себе, згадуються. Ех, і любить наш народ поїсти, усе б йому пити, є і поменше працювати. А коли причини немає, то він її сам знайде.

Ось звідки, на ваш погляд, взявся такий дивний день, Свято шлунка, не зазначений в жодному календарі? А все звідти ж, з любові людини до їжі? При цьому придумали-то його не тільки у нас, але практично у всіх інших країнах, тільки називається він там інакше: Ситий вівторок, Рибний день, Сладкоежкино і т. д. Свою назву Свято шлунка отримав у Сполучених Штатах Америки, де щорічно устаиваются змагання кулінарів і любителів смачної їжі.

У нас подібні свята припадають на різні місяці, і назви їх теж різні. Так, взимку свято «М'ясоїдом» називають, ймовірно, тому, що м'ясо в цей час вхід йде; навесні свято «Березолом» величають, тому що соки березові головним ласощами є. Влітку «Медовухою», а з осені – «Чашею достатку».

Але як би свята називалися, їх об'єднує одне – їжа. Їжа, яка нас живить, яка дає нам сили, їжа, яка лікує від недуг. Так-так, саме виліковує. Ще стародавній китайський мудрець сказав: «Ліки – це їжа, а їжа це - ліки. Спробуйте з цим не погодитись, якщо з усіх сторін вже давно сурмлять, що їжа повинна бути не тільки смачною, але і корисною.

Так, їжа завжди об'єднувала людей вона ж робила їх багато в чому відмінні один від одного. Вся справа в смаках і традиції приготування і прийому їжі. Наприклад, одне і те ж блюдо в різних країнах готується по-різному; у кухнях різних народів зустрічаються страви з однаковими назвами, але це не означає, що між ними щось спільне.

Це що стосується відмінностей у приготуванні. А ось як була справа з традиціями вживання різноманітної їжі, тобто з етикетом. Саме слово «етикет», перекладається на російську мову як «ввічливість», родом з Франції. Саме там на одному з прийомів короля Людовика XIV і зародилися перші правила поведінки за столом, багато з яких досі залишаються актуальними. Мудрий государ, втомлений від безкультур'я за столом і не припиняється плямкання під час трапези, просто-напросто наказав роздати гостям картки – «етикетки», в яких було викладено, що і як слід робити. Тих же, хто не корився, з-за столу відразу виводили.

Напевно, не варто говорити про те, що столові прилади з'явилися все в тій же Франції і були створені для того, щоб полегшити процес прийому їжі. Якщо говорити про Росію, то столові прилади з'явилися тут пізніше, ніж в інших країнах. Вже так було заведено у наших предків, що підносили їжу до рота руками і просто розламували на шматки, а не різали на шматки. З цими язичницьким помилкою російські государі боролися не одне десятиліття, та, видно, залишили цю боротьбу у спадок і нам, адже як інакше пояснити, що досі багато хто не вміють правильно поводитися ножем і виделкою.

Але Україні є чим пишатися, наприклад своїми майстрами. Адже тільки нашим умільцям могла прийти в голову ідея створення самовара, званого заморськими купцями російської чайної машиною. У нашій країні він став символом сімейного щастя, благополуччя і тепла. Його шанували, берегли, передавали у спадок. Самовар і зараз у багатьох сім'ях є головною постаттю» на столі; за ним холодними зимовими вечорами збирається вся родина, щоб зігрітися гаряченького чайком поділитися останніми новинами.

Можна і далі перераховувати переваги в галузі створення столових приладів, вихваляти винаходу кулінарів різних країн, тільки вже й так стало ясно, що Свято шлунка просто не міг не виникнути. І це свято не припинить свого співіснування ні при яких умовах. Як-ніяк, незалежно від року, місяця і дня тижня три рази на добу, ми обов'язково відводимо час своєму шлунку і влаштовуємо для нього невеличке свято. А адже можна раз в рік створити і одне по справжньому великий бенкет, запросити своїх друзів або колег по роботі, влаштувати веселі конкурси та ігри, головними в яких неодмінно будуть продукти харчування. Та до того ж у справжніх гурманів з'явиться чудова можливість блиснути своїми кулінарними здібностями. Ну так що, загорілися бажанням створити щось подібне? Якщо так, тоді вперед!

В нашому магазині «Магазин однієї вулиці» Ви маєте можливість шкатулки з дерева купити, крім того, hand made магазин souvenir.com.ua радий запропонувати безліч товарів ручної роботи таких как домовички обереги, купити лук і стріли в Україні і багато іншого. Ви можете купити наші сувеніри та подарунки в багатьох містах України, наприклад в місті Донецьк і вибрати у нас що-небудь з українського Текстилю: українські обручі, а також вінки на голову зі штучних квітів і багато іншого. Будемо раді представити Вам оригінальні сувеніри в магазині souvenir.com.ua